Сўл діврлт
Хойрдгч рот цуглртха! — гисн заквр батальона командирин нерн дееріс хойрдгч ротын негдгч взводын командир лейтенант Петров зарлв. Цаг давсн уга: ротын улан цергчнр дерділдід зогсв.
«Діініс зуг ґцклдўр амрлєнд болн шиніс цергчнр авч дигллєнд єарсн маниг хірў діврлтд орулхар бііхий?»
«Єурвн хонг хооран кўндір шавтад эмнлєнд йовсн комротын ормд шин командир авч иржідг болхий?»
«Комротын нґкд, минь одахн ирсн ах лейтенант алгдљ одсинь соњсвта?»
Зерглінд зогсљасн цергчнр дунд иим соньмслт болљах кемлі ротын ґмн комбат, ґндр биш нурєта, ґргн далта-ээмті, єуч кўрсн дўњгі наста капитан ирљ зогсв.
— Мендвт, ўўрмўд улан цергчнр! — гиљ тодрха чањє дууєар эн мендлв.
Уставла ирлціті, эврі дассн йґрілірн хойрдгч рот хірўцв.
— Цаг уга, тегід би келх ўгін шуд кергір эклљінів, — гиљ комбат эклв. — Тана ротын командир, терўні нґкд-хоюрн — эндр тадн дунд уга. Тадн дунд тана кесг ўўрмўд бас уга. Дііні, аврлт уга цагин эндрк неквр тиим. — Комбат баахн зуур тагчг зогсв.
— Ротын командирин давриг би цаг зуурар тана ротын негдгч взводын командир лейтенант Петровд даалєљанав. Лейтенант Петров дііні ик дамшлт авад уга, дірин ўнр бийдін ивтрієід уга командир эн. Дііні йовєн цергі училищ тґгсілі. Училищдін Петров «лейтенант» цол зўўсн долан курсантын негнь. Тер авсн цолднь дііні ўўлдврлінь ирлцлє би энўнд мґрідљінів. Эндр тана ротын ґмн тівгдљіх тґрін, терўгін яєљ кўціхін бас чигн тодрхаєар бийнь ціілєх. — Комбат ротын шин командирўр хілів.
— Соњсљанав, Таниг! — гиљ лейтенант Петров ґскі цокв.
— Танд иткгдсн ротан командлтн! — гиљ комбат арєул келід лейтенантыг тохаєаснь бірід, халхан терўні халхла харєулљ шахад, бурхн чамд дґњ болтха гиљ келн, наадк улсур хіліл уга хірў эргід адємтаєар йовад одв. Комбатын ардас терўні хойр нґкднь дахв. Цергі, дііні биш эн біідл цергчнрин кесгинь соньмсулв, кесгинь байрлулв. Эцк кґвўн хойрин хоорнд болљах біідл медіті цергч Бадмаевд медгдв.
Взводмудын командирмўд, ротын цергчнр комротан йґріљ, диилвр мґрідв.
— Йґрісндтн ханљанав. Болв мањєдур иим кемлі нег-негін йґріх арє маднд учрсн болхла, дегд сін болх билі...
Цергчнр комротын келсинь соњсчкад, ки тасрљ тагчгрв: «мањєдур иим цагла... Юн болљадг болх? Мана ґмн ямаран даалєвр, ямаран іімшг учрљадг болх?..»
— Нанд зуг рот чигн биш, нанд негдгч взвод бас бііх. Тиигхлі, комвзводын дарукин ўўлинь сержант Бадмаевд даалєљанав. Сержант Бадмаев, соњсвта?
— Соњсв, ўр лейтенант, — гиљ Бадмаев ґскі цокљ хірўцв.
— Та, ўр сержант, мана наадк цергчнріс ўлў дііні дамшлтта, насарн чигн медіті болљанат... Лейтенант Петров иигљ келчкід, ґрмгиннь зўн хавтхд єаран орулад, бичг эн бііх, Бадмаевд ирсн бичг. «Тана кґвўн Бадмаев Савр залу-зґрмг ўўлдвр ўўлдід, імнісн хаєцв». Эн зіњг-зґргті, ўнн седклісн «Тґрскніннь тґлі!, Сталині тґлі!» імін ґгхдін белн йовх сержант Бадмаевин зўркинь эдгшгоєар шавтах зіњг біісинь лейтенант Петров дегд сіінір медні. «Бичг мини хавтхд ода деерін, ядхдан мањєдур асхн кўртл бііх зґвті», — гиљ эн дікн санв.
— Мана полк мањєдур діврлтд дікн орљана, — гиљ лейтенант, генткн сана авсар, цааранднь келв. — Амрх цаг, амрх арє ґшітн манд учраљахмн уга. Ґшітн ода кўчті діврлт белдљіні. Терўні діврлтіс мана діврлт тўрўлх зґвті. Иигљ мана командовань шиидљ. Дііні, эндрк цагин неквр иим болљана. Тер діврлтд мана полк орлцљана. Диилврин ул белдх керг мана батальона хойрдгч ротд даалєгдв. Полкин ґмн ґшітні єурвн ДОТ біідгљ. Полкд харлшт болљах тер ДОТ-син негинь бидн, мана рот оршах, э-э, оршах зґвті. Мањєдур, ґрўн 8 час кўртл. Терўні хґґн полк діврлтд орх. Медгдљінў?
— Медгдљіні! — гиљ ротин цергчнр нег дууєар дегц хірўцв.
— Медгдљіхлі сін. Эн ДОТ-мудыг кудхин тґлі манас урд кесг цергчнр імін ґгснь нанд темдгті. Ода бидн ўклин іімшгті ўўлдвриг бий деерін даасн біінівидн. Бидн командованя иим кўчр даалєвриг кўціљ чадхий?
— Чадх! Чадх!
— Кергті болхла, Тґрскніннь тґлі, Сталині тґлі імін ґгхвидн...
Иим хірў лейтенантд андєар болљ медгдв. Болв єанцхн зуг андєарар, Тґрскндін дурта болсар ґшітниг амрар диилљ болшгог, лейтенант медљіні. Эн «чадхв!» гиљ бийін болн бўкл ротан иткўлхір седљіх баахн кґвўдин кесглінь мањєдур юн учрхинь санхд кўчр билі. Єурвн хонг хооран болсн біір бірлдінд імнісн хаєцсн кґвўдиг лейтенант мартад уга, тедниг кен чигн кезі чигн мартшго. Болв ода імд-менд бііх ўўрмўдін геехін эн, зуг зўркірн биш, цуг цогц-махмудар медљ, туњшљіхиг сержант Бадмаев медљ, лейтенантас тату бишір зовљана.
— Ханљанав. Ґрўндін 6 часла серхмн. Би нег чигн цергчд заквр ґгљ, ДОТ-ур кўчніс йовулшгов. ўўлдвр дегд іімшгті, ўўлдвр дегд даалєврта. Энўг бидн кўціх зґвтівидн. Сін дурар йовх улс бийін белдід, мањєдур ґрўндін герчлтн...
— Би йовнав! Би чадхв! — гиљ арвн-хґрн цергчнр нег дууєар герчлв.
— Намаг йовултн! Би юунас чигн ііљіхшив! — гиљ кесгнь хіікрлдв.
— Тагчгртн, — гиљ лейтенант дууєан ґґдлўлв. — Негдврір болхла, мањєдур кўртл ухалтн. Хойрдврар, «би ііљіхшив», — гиснтн кергті герчллт биш. «Ііљіхшив!» гиєід сумнла харєад ўкід біісір мана полк цаглань діврлтін эклљ, диилвр кўцх гиљ санхм биш. Бидн кўціх кергін цаглань, дигтієір кўцісн деерін эврін менд ўлдх зґвтівидн. «Би чадхв!» гиљіх улс яєљ чадхар бііхін ўўрмўдтін келх, ўўрмўдлієін зґвчлх зґвті. Нег толєа — сін, хойр толєа бас чигн сін. Цуг рот ухалхла — ўлў сін. Энўні тускар бас ґрўндін. Зуг ґрўндін. Сґґдін ухалљ хонтн. Ода біір-біірін олљ амртн...
Тер сґ улан цергчнр амрч унтсн уга. Цуєар хоорндан шивр-шивр гиљ кўўндлдід, кен яєад зуг бийін «чадх» гиљ тоолљахан ціілєід, бўкл сґґєін ґњгрів. «Ротын ґмн бііх эн іімшгті тґр кўцілєнд би йовхла чик болх», — гиљ сержант Бадмаев санљ кевтні. — Мини сурвриг лейтенант кўціх: Тер намаг медіті гиєід тевчні. Медіті кўўні сурврт «уга» гиљ келхий? Дікід 18-20 кўрсн наста, љирєл гисиг юуєинь чигн медід уга кґвўдиг йоста ўклўр йовулснд орхнь, дґч кўрсн намаг йовулсн чик болх эсий? Би ю чигн ўзсн, медсн, діінд урднь кесг дікљ орад, хойр дікљ шавтсн... Дамшлт бііні. Ода єурвдад шавтхв. Намаг деедгсм хілідг чигн болх, тегід чигн нигт сумн мини эргнд асхрад бііхіс биш, нанд тусдго біісн... Тусхла-тустха, алхла-алтха. Дііні зокал тиим болљана. Кемр би алгдљ оддг болвчн, мини кґвўн мана тохмиг цааранднь утдулх... Миша Казанков ДОТ-д кўрч, терўг кўўчх кўслті. Тер зґргті, седвірті кґвўн. Болв тер экин єанц кґвўн... Эцкнь алгдљ одсн билі. «Уга, болшго. Терўг иим ил іімшглі харєулљ болшго. Кемр бўкл полк діврлтд орхла, яахв — арє уга. Хґвдін даалєх... Иим болн нань чигн олн іњг тоолврар сержант Бадмаев эврі нґґрін сольв.
Ґр эклід цііљіхнь медгдід ирв. Нўдін мел эс харєулсн лейтенант Петров босчксн, ротыннь улан цергчнриг эргљ, бўрткљ йовна. Энўні ґґр взводмудын командирмўд, ротын старшина болн комвзводын ўўл дааљах сержант Бадмаев дахцхав.
Зурєан час сін болад уга біітл старшина «подъем!» зарлв. Зар окопас окопур кўрч, цергчнриг адєулв. Кезінь цергчнр нўр-єаран уєаєад, хотан уучксинь лейтенант Петров нам медсн уга. Хойр дуунад уралан йовљ шин харслт бірх цергчнр белн болчкв. Тендіс ДОТ-ур йовх...
Долан час сін болад уга кемлі кўрч ирсн біірндін лейтенант Петров дікн ротын цергчнрін зерглдўлљ зогсаєад:
— «Оньгтаєар соњстн, — гиљ эклв. — Дікн келљінів: зуг эврі сін дурар йовх кергті. Би кениг чигн кўчніс йовулхар бііхшив. Ўзљінт дорд-ар ташуднь бііх ДОТ — «мана». Терўг кўўчлєнд эврі сін дурарн кен йовна?»
— Би! Би йовнав! — гиљ нег цергч цугаснь адєв.
— Би! Би! — болљ ротын цергчнр дарунь дегц ярглдв. Бўкл рот эвріннь нег ик амарн хіікрљіх мет болљ лейтенантд соњсгдв.
— Йовх саната цергчнр уралан хойр алхц кетн!
Цуг рот, негл командар кељіх метір, хойр алхц кељ, уралан єарч зогсв.
Лейтенант Петров сўл хонгудт тўрўн болљ инімсклід: — Ханљанав. Болв цуг ротыг биш, хойрхн кў йовулхм, — гив. — Урднь иим даалєврт йовљ, кўцісн улс тадн дунд угай? Дііні ик дамшлтта улс біінў? Кадров цергллтд церглсн улс?
— Би біінів! — гиљ Бадмаев ґскі цокв.
Иим улс ротд угаєинь лейтенант Петров медні. Болв иигљ сурл уга бііљ болшго гиљ эн тоолв. Ротд біісн тиим дґрвн-тавн кўн ода уга. Эдні зімрнь урдк біір бірлдінд алгдла, зірмнь шавтад єарч одла. Тер улсас эндр бііхнь сержант Бадмаев.
— Діінд хойр дікљ шавтсн би біінів. Намаг йовултн! Бурхн бііхлі, би єурвдад чигн шавтхв. Імін ґгхдін бас белнв! — гиљ Бадмаев дікн келід, эн саамд хойр ишкдл уралан кеєід, лейтенантын тус ґмн ирід зогсв. — Зґв ґгтн!
— Уга болшго. Та, ўр сержант, взводын командирин даалєврмуд кўціљіхін бичі марттн. Хірў деріндін орљ зогстн! — гиљ лейтенант нег мґслсн дууєар закв. Лейтенант дікн зўн хавтхдан єаран дўрв. Бадмаевин нернд ирсн бичг энўні єарт біргдв. Бичгт бичіті «тана кґвўн Савр залу-зґрмг ўўлдвр ўўлдід...» гисн ўгмўд Петровин єаринь дікн менрўлід біів.
Лейтенант Петровиг менрлт Бадмаевур хілілєв.
— Уга, болшго, — гиљ комрот урднь келсін дікн давтв. Нань келх ўг энўнд эс олдсндан шаху.
— Нанд йовх зґв бііні, — гиљ Бадмаев зогссн ормасн келв.
— Ямаран зґв? — гиљ лейтенант дууєар соньмсв.
— Негдвір, би дамшлтта цергчв. Хойрдвар, би медітів. Хґрті кґвў йовулснд орхнь дґчті би йовсн ке болх біісн. Ўклин іімшгті гихлі, би бас ііљ бііхшив. Нанд кґвўм бііні. Терўг діінд эс авч, тер эврі тохман цааранднь девшўлх, гер-бўлін асрх...
Лейтенант нег імсхлд тўдчкід: — Болшго. Заквр. Іірмд заквр — закан, — гиљ таслв.
— Би йовнав. Би чадхв! — гиљ ґндр нурєта, козлдурта цергч уралан єарв.
— Болшго, Серов! — гиљ лейтенант таслв. — Ик цогцта, хурц биш нўдті кўўг эн йовдлд илгіљ болшго!
— Би йовнав. Би бичкн цогцтав, тегід чигн барам бає, нанд сумн тусшго, — гиљ талдан нег салдс ґскі цокв.
— Миша! Миша Казанков! Би зґвтів. Хаљєр гиљ бурушаљ чадшгов. Бийдін нґкд эврін йилєљ ав. Итклті ўўрін ав. Таднла юн болвчн учрхмн болљана. Нег-негін меддг ўўрмўдт ямаран чигн зовлњган даахд амр болх...
— Миша, би чамла йовнав, — гиљ ірі хґр кўрсн наста цергч адєв. — Мини цогц бас бичкнлм...
— Болг. Сережа йовтха, — гиљ лейтенантур Казанков хілів.
— Казанков! Коробков! Кўцімљ таднд мґрідљінів. Бурхн тадниг евілх болтха.
...Казанков ґмннь. Энўні ард, дўњнхд хґрн метр ард, Коробков. Тўрўлід эдн єоодан босад 200-300 метрт йовчкад, дарунь ґкілдв. «ДОТ кўртл 250 метр ўлдв», — гиљ Казанков санв.
Ик іімшг, сагллт угаєар советск кесг цергчнрин імнд урднь кўрід біідг ДОТ эн саамд, ода деерін тагчг. ДОТ-ын зокал тиим. Дін. Ўкл. Тўрўн болљ хаснаннь зґв, диилвр. Икір, олар алсн кўн зґргті, чидлті болљ тоолгдх, тер кўн орн-нутгиннь ачлврмуд авх. Дііні зокал иим. Эн тускар улан цергч болвас, энўні ґшітн болвас цуєар сіінір медні. Эн тускар Казанков чигн, Коробков чигн медні. Болв эн саамд эдні цуг оньгинь эдні чирмл уга кељіх ишкдл болвас довнур, терўні ташуд бііх ДОТ-ын «нўднўр» ґґрдўлні.
«Би чадхв!» — гиљ эн сґґни дуусн бийдін келљісн нііллт Казанковд ода уга. «Мини бичкн, эццн цогцла сумн харєшго» гисн тоолврнь мел дими болсндан шаху. Ода эн тиньгр тег деер теміні дўњгі ооврта болљ бийнь бийдін медгдні. Казанков эргід ардан йовсн Коробковур хілічкід: «бас нег «темін», — гиљ эн санв. Бидн хоюрн чигн ил тегш тег деер єархларн Серовас бичкн биш бііљвидн. Учр уга. Тґрскін харсгч діінд Хальмгин темід Парижд кўрсні тускар сержант Бадмаев келлўс. Темін тиигхд Парижд кўрсн болхла, бидн Тґрскін харсгч делкін хойрдгч діінд немшин ДОТ-д кўрч чадшго болхий?
Дот кўртл дўњнхд зун тівн метр ўлдсн кемлі автоматын сумд хойр цергчин эргнд эклід асхрв. Удсн уга Коробков кевтсн ормасн дікљ босдган уурсинь Казанков медв. Эн бийнь єазрла єазр болљ кевтх біірін сольљ ґшітні сум «меклх» зґвті болв. Альдаран? Барун аль зўн талан? Казанков ґндіс гичкід хурдар уралан гўўв. Тавн-зурєан ишкдл кечкід, барун хаљу талан киисв. Кевтн бийірн дікн босв, дікн уралан кесг ишкдл кечкід єазрла наалдв. Автоматын сумд Казанковин ард, негл энўг тууљ йовх метір, асхрна. «Наар, наар, бас чигн ґґрд», — гисн ўрвр кељіх метір шаргна.
Ротын командир Петров, энўні хаљудк цуг цергчнр эн сарул, тиньгр тег деер учрљах селгіни аюлыг болн Коробков алгдљ одсинь эдн ўзљіні. Казанков асхљах сумд дотр ода деерін імд, мґлкљ йовхиг эдн бас ўзљіні.
— ДОТ-ур гранатан хайхнь яєна! — гиљ сержант Бадмаев іімв.
— Гранат шивхіс одачн хол, — гиљ комрот тўњшљ келв.
— Хол биш. Казанков бичкн цогцта болвчн, энтн ик чидлті кўн. Орсар келхлі, эн атлет біінілм...
— Атлет? — гиљ лейтенант алњ болсар сержантур хілів. — «Атлет» гинта? Ўнірий?
— Э, тиим. Кесг дікљ мґрілгдсн атлет.
Лейтенант дурнаван дікн нўдндін тівљ шаєав.
— Гранатан Казанков шивчкві!.. Хойрдад, бас негіг шивчкві! — болљ лейтенант байрлсн дууєар келв. Арєта цергч бііљ. Зґвір холас... Гранат ДОТ-д кўрснь алдг уга. Зуг тернь ю кўціљ чадв?..
Казанков генткн босад, нег кґлін ґргід холд ишкчкід, арєул ґвдглід сууснь ўзгдв. Эн дарунь уралан, элк тўрглід унв. Энўні хойр єарнь делгдід, негт дікн гранат шивхір бііх біідл єарв. Болв Казанков дікљ гранат шивсн уга. Дікљ кґндрсн чигн уга.
— Казанковд сумн тусљ одв. Эн дікљ босљ гранат хайљ бііхш, — гиљ комрот, дурнаван нўднісн авл уга бііљ, келв. — Казанков алгдљ одв. Ямаран баатр, болв кецў єашута ўкл!
— Зуг кўндір шавтсн чигн болх... — гиљ нег цергч келв. — Эврі келсін эн бийнь чигн иткљ бііхш, болв учрсн уршгта ўўлиг, цаг зуурар болвчн, «хувалцх» кўслті кўўні ўг иим болдгинь Петров медљіні.
— ДОТ-ын иргд шавтлєн гисн — ўкл, — гиљ комрот келчкід часурн хілів. Энўні «Кировскнь» 9 час 20 минут ўзўлљіні. Арвн часла полкин діврлт эклх. 40 минут ўлдв, — гиљ лейтенант бийнь бийдін келв. — Ода би эврін йовх зґвтів... Ўр сержант, нанд єурвн гранат ґгтн, би йовљанав...
— Би йовхм болвзав, ўр лейтенант? — гиљ Бадмаев сурв. — Би даалєвр кўціхв. Імін ґгдг болвчн, кўціхв...
— Уга. Та, ўр сержант, взводтаєан хамдан, терўгін дахўлљ діврлтд орхт. Діінд «ґрті» ўлдхв гиљ бичі іітн. Дін манас «авцан» авл уга тогтншго. Энўні зокал тиим. Ода нанд гранатмуд. Єурвн гранат. Автоматан ўлдіљінів...
Лейтенант Петров адємтаєар уралан єарв. Цґґкн минутын дотр эн зґвір холдад йовљ одв. Мандлад єарчах нарнур хілієід сержант Бадмаев єариннь альхдиг харєулљ, мањнадан кўргљ мґргв: сікўсн іідлтхі. Мана лейтенант даалєвран кўціхд нґкд бол...
— Бадмаев дікн зальврв. Энўнўр хілічкід наадк цергчнр ґрч деерін кирслљ мґргцхів.
Лейтенант ик хурдар йовљ йовна. Ґвдглід кииссн Коробковин цогцин ґґгір дављ єарад, зґвір ууљмд кевтх Казанковур адєв. ДОТ-ын терзір шаєаљах ґшітні манач алњ болсндан шаху. Селм уга цергч эврі алгдсн цергчнрин цогц авхар аашна гиљ ґшітн санснчн биз: ода деерін тер хаљ бііхш. «Ґґрдід ирдг болвчн, урдк хойриннь ардас одхч», — гиљчн тоолсн болх. Юн гиљ ґшітн сандг болвчн, лейтенант ДОТ-ын ґґр шидр кевтх Казанковин цогцур ґґрдід кўрч йовна.
Эн саамла ДОТ-ын «нўдір» шаєаљах автоматын амиг лейтенант Петров хіліл уга ўзљіні. «Ода цаг болва», — гиљ санад, хавтхдан біісн хамр арчдг болвчн, тиигљ санснчн биз. Петров хамр арчдг цаєан альчур дотрас ўкл белглдг єурвн гранат єарєљ, кўчтієір даран-даранднь шиив.
Лейтенант Петровин ґмніс автоматын сумд нислдв. ДОТ дотр бас імд кўн ўлдснь хґґннь илдкгдв. Лейтенант, эн саамла босад зогсљаєад, хаљу талан єаран делљ киисв. Энўні ард ўлдсн, энўнін кґндрлт билєиг ўзљ байрлљах, ўзљ зовљах эврі ротын цергчнриг комрот бийрўрн дуудљах болљ ўзгдв.
Артиллерийск белдвр генткн эклв. Кўрљњнсн дун тењгр єазр хойриг ниилўлв. Дарунь полк діврлтін эклв. полкин ханьд лейтенант Петровин хойрдгч ротын цергчнр уралан нурад орв. Комрот эврі полкин діврлтин зуг эклцинь соњсв. Дікљ юн болсинь, эвріннь баатр ўўлдврин ашнь юуєар чилсинь медсн уга.
Ротын негдгч взвод командлљах сержант Бадмаев эвріннь комротын цогц деер тоњєаљ, «Саша, сер! Саша!» — гиљ тўрўн болљ энўг эврі нерірнь дуудв.
— Полк діврлтд орв. тер уралан єарад йовљ йовна. Эн діврлтин сўўринь, Саша, чи делдвч. Ханљанавидн чамд, зовљанавидн чамд. љирєл ўкл хойр оньдинд хамдан йовна гидг эн... — гиљ эгзгнсн дууєар тўњшљ келв.
Лейтенант Петров нег імсхлд серл авсн боллта. Эн кўчнь алдрсн дууєар: «Сержант, мини ґрмгин хорд бііх документсиг автн, герідм, экдм бичтн. Менд біітн...» — гиљ келн нўдін аньв.
Лейтенантын хорт біісн цаасд заагт гергні єарар бичгдсн хайгта конверт ўзв. Бадмаев энўні бийиннь туст бас ямр уршгта йовдл учрад одсинь медв: «Нанд ирсн, болв нанас бултулгдсн бичг юн сін юм зіњглхв? Дін манас «авцан» авл уга чилшго. Дііні зокал тиим», — гиљ лейтенатын минь эндр келсинь сержант тодлв.
